Останній танець
Спалахи.
Все світло — ніби сяє нам.
Чи то жар-птиці,
а може — вогні?..
Ми повільно кружляємо в цьому сні.
Ми — тільки одні.
Для нас не існує інших голосів.
Різкий біль.
Твої руки зникають.
Танець зупиняється —
і моє дихання разом із ним.
Я не бачу вогнів!
— "Господи, ні!" — кричу вже собі...
Руки тремтять.
Повіки повільно закриваються.
І ось я знову кружляю з тобою
у сні.