7г 11хв
для всіх
11
    
  1 | 1  
 © Віктор Насипаний

Зірки


Сторожать небо зір одвічні світляки,

Де ночі мур і строгі велети-зірки.

У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.

Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.

Свої ховаєм тайни в них уже віки.

Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.

І кличе Бог іти у мандри в час важкий,

Шукати у житті між них путі-стежки.

А світ, як темінь хитра, вічно крадне тих,

Хто сильно жити хоче й прагне висоти.

І прийде час, щоб нам також у вись піти.

Там догоряють світлом ті, хто тут не встиг.

Чи станем горді ми колись у їх рядки?

Підем святить любов, світити між зірки…

04.07.2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!