Мати сина проводжала
Cлова, текст, відео пісні «Мати сина проводжала» Анатолій Валевський
Як на бійку з ворогами їхав козачина,
Мати сльози утирала, проводжала сина
Біля тину, там де мальви квітками хитали,
Наче слави й перемоги вслід йому бажали.
Із-за лісу, із-за гір ворожая сила
Накотилась на Вкраїну - все заполонила.
Наробила горя-лиха силища проклята,
Та піднялася на Січі ватага завзята.
Приспів:
Від Карпат до Чорномор'я сини України
Дружньо до плеча плечем зустріли вражину,
Щоби діти і онуки завжди пам'ятали,
Як сміливо рідну землю батьки захищали –
Ані клаптика від неї катам не віддали…
Попереду курінний гідно виступає,
Нa його славетній шаблі сонце виграває.
А назустріч чорний лицар, наче купа пнеться,
За плечима плащ кривавий, мов хмарина дметься.
Як зійшлися у двобої, наче сталась повінь.
Не встояла вража сила - вся лягла під корінь.
Будуть діти і онуки довго споминати,
Як уміли рідну землю батьки захищати.
Ой, поволі краєм поля їде козачина -
Мати сльози утирає, зустрічає сина.
Біля хати пишні мальви квітками кивають –
З перемогою героя радісно вітають…