Триб`ют Кіплінгу
Теплі вересневі ночі,
Ліхтарі і шелест трав.
Там були зелені очі,
В їх обіймах міцно спав.
Блакитні очі - прохолода,
Мряка на вікні трамваю.
Було в них все, неначе вдома.
Що не день, то ними марю.
Сірий - колір горизонту,
Де ще мить і Сонця схід.
Ці очі ніби небо в повню,
В якому вільним був політ.
Тиша, запах хвої, літній ліс.
Все тонуло в ранішнім тумані.
Їх доторк теплий через стільки літ
Зігріє кров, ті очі були карі.
Трави, води, ліс і небо
Минулі, та болять й донині
Їх бережу від серця недалеко:
Очі зелені, сірі, карі, сині
Київ, 21.05.2025