Гірка і чорна, ніби кава, п`ється ніч...
* * *
Гірка і чорна, ніби кава, п’ється ніч.
У ній себе від смутку не сховати.
Розчинить трохи час думок на чашки дні.
Неспокій кличе в стрій нічної варти.
І я в молитві щирій світлом проросту.
А світ мене повторить раз по разу.
Підкину місяця монету золоту,
І риби зір ловлю у річці часу.
20.07.2025