Каранда Галина А мені таки трішечки шкода...
Зовсім трішечки, тихий щем…
Лиш легесенько віє тривога,
Оминаючи вістря дилем.
Не збулося що, - вже не збудеться,
Марно каятись і просить.
Що згадається, що забудеться…
Трішки шкода. Не нам судить.
29.07.09
12.09.2011 18:46 Оля Стасюк |
 Гарно |
12.09.2011 00:51 © ... => Микола Чат |
Зайдіть на RU, там російський варіант цього вірша. |
12.09.2011 00:47 Микола Чат => © |
 Не хочу сполохати незграбними рядками красиву мить чарівного смутку. |
12.09.2011 00:38 © ... => Микола Чат |
Дякую! А чому не віршем? |
12.09.2011 00:22 Микола Чат => © |
Сильно! |