Будяк-чортополох
Вже відцвітають літні трави,
Жовтіє й сохне пишний мох.
Тримає стрій уздовж канави,
Густий будяк - чортополох.
Міцний, озброєний списами,
Шоло́ми у цупкій броні.
Як страж з колючими очами,
Тож, він і впевнений в собі!
Завжди, як лицар, нагото́ві,
Відгонить "відьом" та "чортів".
Проткне він, без жалю до крові,
Усіх забро́д та чужаків!
І недарма́ в народі кажуть,
Будяк - стосилий оберіг.
Його в пучки для дому в’яжуть,
І зло не ступить на поріг!
Чарує всіх "колючка дика",
Бо він обранець серед трав.
Для нього магія відкрита,
Бо Всесвіт йому силу дав!
Його шоло́ми прикрашають,
Рожеві китиці пухкі.
І по окрузі всій витають,
Солодкі пахощі п’янкі!
Ці аромати будякові,
До себе манять бджіл та ос,
Ще держить літо на припо́ні,
Останній дикий медонос!
Ніжин, 21.08.2025