ЦіКава Кава
Морозний ранок проводжає зорі,
Із-за хмаринки сонце вигляда лукаво,
Й мене запрошує на каву,
Без неї день- на осліп зачинати…
Парує кава в сльоті ранку,
І перші рими пишу Пером на Пробі я,
Чарівну силу вона має-
Підказує мені віршовані рядки.
Римую фрази я чимдУж,
Щоб читачам було ціКАВО,
І кожен раз я жду, як нагороду-
Зайду на Пробу із Пером - там філіжанка вже духмяна.
Вже сонце високо і зігріва навколо все,
Кінця і краю моїм думкам не видно,
Й вона запрошує-ну випий мене всю,
То розкажу тобі, ще щось привабливе.
Заплутався у творчості вже мозок,
І кава вже рими виправляє,
ЦіКАВлюся- може погодишся із автором,
ВонА— у мене теж смакИ і дУмки багатогранні…
Смакую її із присмаком,
Вона акценти розставляє вміло,
І рими -що витвори,
Того й гляди не забариться у співавтори.
Вже пью вечірню каву,
В дуєті з нею пОдумки у такт ми розмовлЯєм,
Про вічне й плинне розміркОвуєм,
Гадаєм про прийдЕшнє на кофейній гущі .
Я мабуть відкладу у кошик усі справи,
І кожен ранок заради неї буду зустрічати,
Й мені не буде сумно з нею,
Ми вам напишемо мабУть уже поему.
В.С.Курзанцев