14.09.2011 19:44
-
370 views
rating 5 | 4 users
 © Оля Стасюк

Оптиміст

Оптиміст

Сургучем щось упало намисто 

Дерев’яних й колючих сердець. 

Що ж, я й так не була оптимістом, 

Хоч казала... Ввірвався терпець... 

Та все рівно ж, розлучені в болі, 

В небі тихо співають пташки. 

І горить лиш солома на полі 

У суцвіттях земної слюди. 

Розіб’ю тихе дзеркало темне, 

І уламки утоплю в росі. 

Жити світлом, в красі – недаремно, 

Жити в світлі чарівно, в красі! 

Я співатиму трелі чарівні 

Під захопливий вітрику свист. 

Я живу без оцінок і рівнів. 

Певне, все-таки я оптиміст... 


Оля Стасюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 17 | Знайдено: 98
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Ти - Людина! Я - Людина...;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 15.10.2011 15:22  © ... => Олександр Новіков 

Ну ти ж ніби почав виправлятися, і Пан Тарас теж. Так що будьте оптимістами і не сумуйте!

 15.09.2011 20:19  Олександр Новіков 

даєш оптимізм 

 14.09.2011 20:50  © ... 

Не треба ще й тут сваритись! А то ці сварки викликають такі пориви песимізму, як на початку. Дякую за коментар.

 14.09.2011 19:58  Тетяна Чорновіл => Тарас Іванів 

:)))) Ой, можна подумати, Ви боїтеся мого язика!

 14.09.2011 19:56  Тарас Іванів 

Ну й добре))))

 14.09.2011 19:55  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш дуже гарний! Але пропоную в 3 рядку написати:
 Що ж, я й так не була оптимістом,

а у всіх інших те "й" взагалі повикидати! ( 4,11,12)

Бо язик вивертається.:))