Перед новим роком
В саду прекрасному моєму,
Стало незАймано білИм білО…
Траву зимовим смогом притрусило,
Позбавивши надії на тепло…
І зачарований я садом йду,
І бачу я цю казку наяву,
Зріднились біла й жовта ковдри у проміннях,
Таке я бачив в снах і в мріях!
І я здивований незвично,
В моїм саду так романтично,
Солодкі пахощі знайомі всі,
Невже затрималася осінь в грудні?!
Поміж зими заснула золота,
У затишку неначебто то з небес,
Заплуталась в стару альтанку втомлена лоза,
А дах її від снігу захища.
Цей дах старий в торішній павутині,
Ще здатний на дива-
То пропускає, то затримує він промені грайливі,
Ховає осінь й мені душу зігрівА.
Новітній рік запрошує зустріти,
Старі згадати пройдені роки,
І з нового листа усе почати,
Й в прийдешній із надією війти…
В.С.Курзанцев