Це тільки юність...

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Це тільки юність кидається в вир.

Це тільки юність ладна на край світу.

А зрілість каже – хай поганий мир…

А переміни? – Ні, не треба вітру.

Це тільки юність підрива мости,

То ловить журавля, а то жар-птицю.

Все намагається із долею на «ти»…

А зрілість пестить у руці синицю.

То юність завжди правду хоче знати,

Все щось шукає, бродить, хороводить.

А зрілість вже навчилася прощати.

Подума тричі – і таки не зробить.

І з висоти лелечого крила

На все це старість поглядає стиха:

Дурниць багато зроблено, біда.

Лиш шкода, що нових не наробити.

лютий 2009

Візьміть участь в обговоренні

15.10.2013 22:02 Богдан Чернігівський

Читав недавно статтю на тему: "Про що люди жалкують на смертному ложі". Ось підбірка:
1. Жаль, что мне не хватило мужества жить так, как я хочу, а не так, как ожидали другие
2. Жаль, что я так много работал
3. Жаль, что я не набрался смелости выразить свои чувства
4. Жаль, что я мало общался с друзьями
5. Жаль, что я не позволил себе быть счастливым
6. Жаль, что я не нашел работу своей мечты
7. Жаль, что я мало путешествовал
8. Жаль, что я не признался тогда в любви
Медсестра паллиативной медицины Бронни Вэар

12.09.2013 00:24 Світлана Рачинська => ©

Люблю Ваші, такі...)СИЛЬНЮЩІ.

А я цей вірш пропустила! Дуже сподобалось ! Про синицю і про ностальгію за дурницями! Мудро! Щось десь у мене є про синицю й журавля, та забула як називається. :))

дякую, Олечко!

юності сподобалося,

а що скаже зрілість?

15.09.2011 11:40 Оля Стасюк

Гарний і глибокий вірш. Душа не старіє, тільки набирається досвіду...



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ