13.01.2026 08:29
для всіх
58
    
  2 | 2  
 © Тадм

Шелестіли думки....

Шелестіли думки під пориви зимового вітру

І живили її - некеровану сіру печаль

Серце прагнуло сонця - яскраву травневу палітру

Та писало життя монохромну грудневу скрижаль 


Шелестіли думки про минущість і втрати

Про змарнований час і даремні жалі

І маячила десь незворотність відплати, 

ранжувалися душі великі й малі... 


Шелестіли думки про важливість моментів

Про нестримність чуттів і смиренне "молю"

Та в душі панували пекучі акценти -

лики тих, кому так й не сказала: "люблю"... 






21.12.2025

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 13.01.2026 20:53  Віктор Насипаний => © 

щемно і щиро. щасти вам!

 13.01.2026 19:04  Каранда Галина => © 

Читала вголос. Дуже близьке мені по духу, по настрою, по всьому.
Щодо слова "люблю"... до початку повномасштабного я його взагалі рідко вживала. Думала, що це ж і так само собою зрозуміло, що я люблю своїх рідних, і вони це знають. А от прямо з 24.02.2022 я почала казати рідним, що я їх люблю, буквально при кожній розмові. Це якось враз стало надважливою необхідністю: казати, що люблю, благословляти. ..