Ця осінь дивна....
Ця осінь дивна, зіткана зі сліз,
мережить стиха сивими дощами
в них мариться довершений реліз
життя всього, прожитого не нами
В них маряться щасливі городи`
де в відзвуки розбурканих трамваїв
закохані вкарбовують сліди
своїх страхів "лишитись день без пари"
Там сонна тиша муляє, мов тать,
і Хронос дні намотує на палець,
відбитки зір поважливо мовчать
на сивім полотні небесних п`ялець...
В них криється розрада і тепло,
й така тривка, така шалена велич,
мов янгол тихо зцілює крилом
твою суцільну, непоборну неміч
Це осінь дивна, зіткана зі сліз
гаптує коси сивими нитками
й дописує довершений реліз
життя всього, прожитого не нами
13.11.2025
