Тарас Іванів Гостербайтери
Як вам, у землях далеких?
Певно, п’єте шоколад?
Там не курличуть лелеки,
Не чутно добірний там мат.
В проваллі звечорених книжок
Тамуєте зливу душі,
Що зміється серед престижу.
Для вас це – пригвіздок глуші.
Зашморгала працею воля,
Забитий їй в груди кілок.
Куди ж вам поплакатись?.. Доля!!!
І ви – наче поряд… Лиш крок.
12.07.2012 18:06 Оля Стасюк |
16.09.2011 19:58 Сашко Новік |
 як не крути а вдома краще. сумно |
16.09.2011 19:23 © ... |
Ех, Олюська!!! Дай боже тобі не взнати ніколи, що таке інфаркт!!! Ну а вже потім - як там на ярмарці!!! |
16.09.2011 11:55 Оля Стасюк |
 Гарний вірш! (у мене є щось схоже) Вчора вдень щось Вас не було. Чула, відкрився в Львові книжковий ярмарок. Ви там були? Якщо так, розкажіть трохи, а то в новинах стільки інформації, як кіт наплакав. |
16.09.2011 11:53 Оля Стасюк => Каранда Галина |
Неправда. І в Росії, і в Україні є багато культурних людей. |
16.09.2011 00:08 Каранда Галина => © |
 Дуже сподобалось про душу, що зміється серед престижу... а де є наші - , там є і мат:)))! |
15.09.2011 21:31 Тетяна Чорновіл => © |
 Не всі вибирають такий прихисток і заробіток! ((( Добре там, де нас нема... Той чужинський шоколад не дуже солодкий... Правда, дехто призвичаївся, так як і в нашій дійсності... Чогось стало сумно... |
