Степи і Сталь
Не вмерла слава у рядках книжок,
Вона тепер карбується в металі.
Від рідних хат до зоряних стежок —
Ми пишемо історію в запалі.
Була земля ласкава і німа,
Годувала світ пшеничним хлібом,
Але коли прийшла на поріг пітьма,
Ми стали щитом, скелею і німбом.
Ми не обирали цей вогняний шлях,
Та воля в крові — то прадавня спадок.
І синьо-жовтий наш посічений стяг
Сьогодні вищий за всілякий порядок.
Крізь гуркіт міст і тишу сел нічних,
Де кожен подих — це ціна свободи,
Ми пам’ятаємо і мертвих, і живих,
Хто став за честь вкраїнського народу.
Тримаймо стрій. За нами — майбуття,
За нами — правда, змита в чисті роси.
Бо Україна — це не просто назва чи життя,
Це серце, що здаватись не попросить.
Київ, 19.04.2026