Зорі дитинства
Немов старенька бабця враз,
Зав’яже ніч на вузлик світ.
І небо в ніжних кольорах
Шукає в тиші настрій свій.
Немов бешкетні дітлахи,
Неначе ми малі колись
Стрибають зорі – світляки
На хвильках синіх десь у вись.
Казки читає синь – журба,
І сни дитячі в далеч мчать.
І квочка місяця ряба
Кудись веде своїх зірчат.
25.04.2026