А мантра дограє останні ноти...
Зворотній відлік. Майже північ, майже пОвня,
А слів катма, ще зорі не раховані...
Твої пориви вітру некеровані,
А моє завтра у твоїх долонях.
Крапля дощу. Морозний подих, майже осінь.
Рука в руці, а між долонь перетяги.
З твого волосся калинові кетяги
Розсипались на білосніжну постіль.
Зронила крила. Загубила . Розгубилась,
А мантра дограє останні ноти...
А пальці гублять шовку твого дотик,
А ти в тумані ранку розчинився…
