Мріяння
В підтримку всім, хто мріє про повернення на Батьківщину.
Минулося?! Лиш спогади і крик діток,
Сплелися у відчуття надій й зневаг,
Останній- поспіхом вже проданий квиток,
Й перон покинув-битком набитий потяг…
Поодинокий вітер загортав зими сліди,
Дорогою не покидала гнітюча втома,
Всіх лихо змусило тікати від чорної біди,
Натомість — душі заручниками залишились удома.
Лежали рейки в далекі маршрути,
Крізь тумани, сніги й кілометри…
Сам час хотів кудись гайнути —
Мабуть, до рідного дому напотемки!
Роки біжать, не йдуть,
І ностальгія своє бере?!
І скільки б не було доріг-
Одна додому все ж веде!
Здається?! На тому ж пероні,
Знову лунає радісний сміх,
Обернений потяг у рідні хороми,
Привіз назад неодмінно усіх!
Долю ніхто не спокушає - пуста платформа,
В вагонах місць і квитків не бракує,
Відворотній потяг перон порожнім покидає,
І слава Богу, що всі вже вдома!
В.С.Курзанцев
