41хв
18+
2
    
  - | -  
 © Лора Вчерашнюк

ВІршоване мереживо - анекдоти про Невченка

ВІршоване мереживо - анекдоти про Невченка

Їде Невченко по вільному шляху з царською грамотою – Цариця звільнила з лап Чорта. І панська шапка на ньому, і чоботи панські, і зліва пан сидить і справа. І розімріявся він про те, як у Цариці тепер на бенкеті буде і їсти, і пити, і дзиги різні витанцьовувати. І вже бачить це все, як наяву. І все було б добре, та закортілося Невченкові під спідницю Цариці заглянути, чи там таке саме, що і у Мотрі з його минулої чортової оселі . Та що таке? Чорт на перехресті стоїть, грамоту відбирає – повертайся, холопе…


«»»

Ходила корова,

Шукала багатої полови –

Корову й знайшла.


«»»


Вирішив Невченко до відьми посвататися. А та йому говорить – Прослав мене по всьому світу! Дуже вже гарний маєточок у тої відьми був! Піщов Невченко по світу і давай ту відьму прославляти – за гарне личико, за тонкий стан, а ліпше того – за маєточок з худобою. Почули те холості чоловіки – і понабігли до відьми. Так Невченко на відьмине весілля тільки і попав.


«»»

Багата курка на дітки-думки,

Та курник малуватий.


«»»


Полетів Невченко якось увві сні далеко –далеко. І попав він у золоте царство з білими лебедями та високими вежами сяючими. І вирішив він, що буде тут його домівка, хазяїна не помітив. То ж летів стільки глибоко, наскільки високо піднявся.


«»»


Гусак покричить, покричить,

А на тацю ляже.


«»»

Пішов Невченко до гори Слави, а навкруги каменярі стоять з кайлами та сходини собі у гору торочать. Невченко поміркував щось, пішов до хати, взяв драбину і почав на ній дертися догори. Лізе, лізе, а все на тому ж місті. Ангел Господень подивився на його марні зусилля, похитав головою і на каменярів вказав – До Слави сходять, а не влазять.


«»»

Зібрався вовк

За бараном,

А тут дощ –

- Та я й не голодний!


«»»


Осідлали Нехристі Хрещених - везіть –но нас на Святу гору! Побачив те Невченко і теж на воза скочив – хоч так, а зійде на саму Верхотуру. Приїхали на гору Святу, Нехристі Невченка і розіп’яли. А той дивується – А мене за що?


«»»


Пішла коза по воду,

Не знайшла броду,

Шукала, шукала –

В пащу до вовка попала –

Дощ закінчився…


2026р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!