Там я більше не живу
В МИНУЛОМУ
Де прославилось щастя загулами
І з такими земними тортурами
Де були ми ляльками й фігурами
Там я більше не живу
В МИНУЛОМУ
Де сльозилися роси забулого
Де ховалося сонце за мурами
А гітари були семиструнними
Там я більше не живу
В МИНУЛОМУ
Не ходжу вже стежками амурними
Не радію комусь бездумному
Бережу свій досвід набулого
Там я більше не живу
В МИНУЛОМУ
Щоб забути себе похмурого
Передати привіт нерішучому
Та звертати з дороги болючого
Тож залишу я лиш
У МИНУЛОМУ
Свою згадку про штучного, юного
Свою ж версію мужнього, мудрого
Я зустріну себе у майбутньому!
