Чари
Я розгадаю шаради заплутані,
Воском заллю усі чари приховані,
Злоба не буде у цьому залучена.
Мудрість не грає зі мною у хованки,
Вашу нудьгу опрацюю на впевненість
І покажу, де у радості сховище.
Чари я маю від знахарів первісних,
Теплі відтінки чаклую у просторі,
Тільки вогонь може все це запевнити.
Світло скликає замріяних в розтині,
Радість розбудить зачинену магію,
Жовті ознаки засяють без поспіху.
Втраченим дням поверну інформацію,
Спокій залишиться в кожнім помешканні,
Люди повинні іще протриматися.
Осінь також начаклує між мештами
Купу болота і я тут є немічний,
Навіть якщо ще керуюся стежкою.
Буду я гнати нудьгу, як нікчемницю,
Бо маю трохи ще чарів осягнення,
Шлях цей завершено чисто, з приємністю.
Перші здобутки нарешті досягнуті.
Мирослав Манюк
13.09.2026