ЧАРАМИ ВПОВНІ
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»
В твого літа жагу запашну
Я ступлю серед спраглого дня,
І сріблястим вітрам полину
Здамся в млосний полон, навмання
Загубившись у трав дику казку.
Як за обрій тремких полинів
Місяць присмерку тінь заснує,
Прохолодою росяних снів
Осягну надвечір’я твоє,
Лиш устами збагну його ласку.
Коли ніч тихо схлипне між зір,
Трунком теплого літа хмільна,
Безрозсудно пірну в її вир
Та поволі сягатиму дна,
Щоб розтанути там до останку.
Ох, як серденько ніжно зайшлось,
І завмерло на ночі краю…
У дзвінкому чутті безголось
Зачекай… Ще разочок зіп’ю
Твого чарами вповні світанку.
.gif "{#}")
Про солодкий полон сподобалося! Інколи полонених не беруть)))
