Обіцяний сюрприз
початокакровірші
Майстер вірші пише вправно
И-и-и… хотіла б я спитать,
Коли ж вдається так старанно
Орнаментом слова вплітать?
Легкі і ніжні його вірші,
А деякі міцні, як криця…
Чого ж поету сумувать,
А сум із Бахусом ділити?!
Таланту – мріяти, творити!
Коли твій образ вогником засяє,
Сонце зронить ніжні промінці,
Едемське яблучко у пальчиках заграє,
Нитками згуби міниться в руці.
Ідеями заповниш знову вірші,
Яскраві Образи заграють у рядку.
Елегію, мов скло, в руці покришиш,
Неначе мак кривавий у вінку!
О, як же важко поєднати
Ліру з працею тяжкою!
Енергійно набирати
Кнопки лівою рукою…
Слова - віддушина поета,
А як тільки перекур,
Налетять на нього вірші
Дивний вимурують мур.
Радість ця вгамує втому,
Не відразу і збагнеш:
Он яка є мудрість в тому-
Він – поет – не має меж.
І коли прИйде натхнення,
Коли хочеться творить.
Ох, неначе на пательні
В руках робота вся горить!
ЛУБНИ, 21,09,2011