Французка
У султанаті Краснім-
Де з вікон видно Кобиляки,
Султан завіявся із вітром братнім
І зникнув в полі чудернацьки…
І до недавна там жила одна
Хюрем султана по імені Оксана,
Неначебто із фільму Роксолана
Але уже без горе Сулеймана.
З розпУки все мИнуле залИшила позаду,
Вона стрибнула в полум`я й забула зраду.
І сватались паші й візирі до дивної краси,
Та найспритнішим був мсьє Далло із Ніцци.
Він відростив на мАківкі чупрИну
Й козацькі вуса відпустив:
Хотів він збити з пантелику
Хюрем Оксанку – з усих сил.
У нього там і устрій, і житіє:
Вино він тільки біле п’є,
Лиш свіжі устриці і трюфелі смакує,
В шовках по Ніцці дефілює.
А в Красній волості Оксани — багате царство винне,
Завжди елітний сир із пліснявою дозріває неодмінно.
Вона там править граціозно, наче королева,
І дивувала ароматами шляхетними не одного лева
Скриньку розкрито: кришталеві черевички
Мсьє Далло привіз з Версальської скарбнички!
«Узула — і о диво! Припали до ноги!»
І зникли вмить усі смутки і сумніви.
Тепер Оксана, як Хасекі владарює в двох світах:
В одному — праця, Красне- то розмах,
А в іншому — Лазурний берег, море, бриз,
Де мсьє Жиль виконує ну будь-який каприз.
Закохався француз в українку
Забувши про рідну домівку…
Тепер лиш Красне йому подавай- оскільки,
Викреслив він біле вже на віки!
В.С.Курзанцев