Ти красива, красивіша за сонце і небо
збірка "Формоз"дорожні сторінки
Коли ти любиш, треба від’їхати.
Покинь дружину і дитину покинь,
Друга покинь і подругу покинь,
І всіх, хто тобі дорогий, покинь.
Коли ти любиш, треба від’їхати.
Світ повний неграми і негритянками,
Чоловіками і жінками, жінками, чоловіками.
Подивись на яскраві оці вітрини,
На ці фіакри, на людей і фіакри,
На всі товари ці подивись.
Є у світі повітря, є у світі вітер,
Є гори, небо, земля і води.
Діти, тварини і рослини,
А також вугілля у надрах землі.
Вчись купувати, вчись продавати,
Давати і брати, брати й давати.
Коли ти любиш, то треба вміти
Співати і бігати, їсти, і пити,
Свистіти,
І працювати треба уміти.
Коли ти любиш, від’їхати треба
Не хникай,
посміхайся при цьому удавано.
Обличчя своє не ховай на грудях жіночих.
Крокуй, дихай, їдь, і іди.
Я приймаю ванну і бачу,
Вуста мені гарно знайомі,
Бачу руку, стегно і очі.
Я приймаю ванну і бачу.
Світ неосяжний чекає, як завжди.
Він дивовижних сповнений явищ.
З аптеки виходжу я неквапливо,
Тільки-но зважився я на вагах,
Всі мої кілограми на місці,
І наостанок,
Я кохаю тебе.
Вільний переклад КАЛЛІСТРАТА.
Париж, 1924 рік