23.09.2011 16:40
-
960
    
  5 | 6  
 © Микола Чат

Заплутані стосунки

з рубрики / циклу «Я БЕЗЗУПИННО ГОВОРИВ»

Іще не йду, затримавсь на порозі, 

Хоча тобою сказані слова, 

Що ми не пара й нам не по дорозі, 

Надію вбили, наче булава. 

І серце розуміє, все скінчилось, 

Але душа надіється… чомусь, 

Хоч кригою все докорів покрилось… 

Якщо піду, то знаю не вернусь. 

Отак й стою. Ти плачеш у кімнаті, 

Ображена пустим безладдям слів. 

«А краплі сліз, мов квіти на халаті» - 

Подумав … й поряд, на дивані сів. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.02.2013 01:36  Каранда Галина => © 

дуже люблю цей вірш...

 23.09.2011 21:13  Автор Невідомий 

Мені б так, щоб Чудо подумало, й ніколи не залишало мене на сам з думками)...

 23.09.2011 18:55  Тарас Іванів 

Як добре інколи помовчати