05.08.2009 00:00
-
1137
    
  2 | 3  
 © Комарова Ольга

Сумую за понеділком

С.В.В.

Я так колись любила понеділок,  

Аудиторію, в якій сиділи ми, 

Гойдання за вікном безлистих гілок, 

З яких краса летіла до землі.  


Я думала, триватиме так вічно: 

Осінній вітер, ніжний листопад, 

Що ми з істфаку йтимемо поспішно, 

Щоб за мостом зустріти зорепад. 

 

Мені здавалось, Ваша перездача 

Буде лише призначена мені. 

Але в житті знов трапилась невдача – 

Тепер поставлять пару в інші дні. 



м. Кам’янець-Подільський, 27.10.2008

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.08.2013 13:48  Тадм 

Посміхнули

 21.08.2009 19:39  Ярослав Молінський 

А ви вмієти впливати на маси... Признаюсь, я теж захотів уже у коледж... Дивне відчуття, там зазвичай нічого робити і скучно, але уже втомився від неробства літнього...
Дякую

 12.08.2009 17:00  Оксана Білова 

))) Аж зраділа, що ще рік буду насолоджуватись такими ж відчуттями!

 09.08.2009 15:46  © ... 

О, так... Цей вірш я на парі писала. Хоча я всі вірші пишу на парах-конспектів у мене нема:)

 07.08.2009 16:29  Микола Щасливий 

:)
так-так, теж згадав "універ"...

 07.08.2009 16:21  Ілюзія 

ех...згадала рідний універ...і стало якось так приємно...чудовий вірш:)))))