26.09.2011 23:08

-

273

1 | 1

 © Оля Стасюк

Отруєні криниці

з рубрики / циклу «Історичне»

Колись в одному селі криниці були отруєні ртуттю. Уявляєте, вода, джерела життя, і навіть не в радіаційній зоні... Присвячую всім забрудненим (по суті, загиблим) криницям.

Посміхається сонце і сипле у синь 

Золотаву, щасливу, тремку далечінь. 

І в очицях, в маленьких краплиночках сни 

Заховалися в добрі веселки весни. 

Світ здавався чарівним, без болю й розлук, 

А в гарячих криницях дзвенів відблиск мук. 

Не нап’ються тварини, рослини й птахи, 

От би цю отруту не пили дітлахи... 

Засміється веселка, але не у них, 

Дикі випари вирвуться в потоках злих, 

І прокинеться лихо, вітри рознесуть... 

Не лишайте поблизу криниченьок ртуть.