27.09.2011 18:01
-
354
    
  6 | 6  
 © Каранда Галина

Прохолодою ранок щипає пришерхлу траву...

майже пейзаж

Прохолодою ранок щипає пришерхлу траву.

Прокидається сонце ледаче на хвильку пізніше.

Вітер листя лякає, гуде: «Обірву!.. обірву..»

І для страху сильніше беззахисне віття колише…


Сміливіша туман, обіцяє пролитись дощем

І змішати з багном перепрілу осінню принаду…

Але вдень ще обманом сміється нам сонце в лице,

Обіцяє знайти у печальнім прощанні відраду...



27.09.2011

Каранда Галина цікавиться

  • Каранда ГалинаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.03.2012 16:56  Тетяна Белімова 

Таким сумовитим осіннім пригасанням природи повіяло! Вражена! Високий слог, я б навіть сказала, у Вас справжня пейзажна елегія вийшла. Дуже-дуже сподобалось, без перебільшень.

 27.09.2011 20:54  © ... => Сашко Новік 

Дякую, Саша!

 27.09.2011 19:57  Сашко Новік 

гарно, прямо наче як на роботу іду. спочатку холодно, а потім теплішає. пейзаж получився

 27.09.2011 19:07  Оля Стасюк 

Чудово!

 27.09.2011 19:07  Оля Стасюк => Тарас Іванів 

Хто б казав... Воно від Ваших віршах другий день в Вінниці ховається...

 27.09.2011 18:51  © ... 

дякую! старалась!:)))))))))

 27.09.2011 18:20  Тарас Іванів 

Хай сонечко ще сміється подовше)

 27.09.2011 18:04  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже сподобався пейзаж! :))