28.09.2011 12:29
-
329
    
  2 | 2  
 © Каранда Галина

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Пересипані роси зорями
Цвітом яблуні сад засніжений
Знову тонемо у любові ми,
Почуттями п’янієм ніжними
Ця травнева ніч задурманена
Вся розгойдує човник пристрасті
Юність гониться за туманами,
А на покуті – місце зрілості

(Ніна Шерстюк)

Коли все про кохання сказано, 

І слова ті в долонях сховано, 

В коси вплетено ніжно, жадано, 

І губами: спрагло, заморено... 


Хоч у небі веселки й немає, 

Її бачиш крізь вії примружені, 

Зачароване серце обманює, - 

То ж люби уже, бо одружені. 


Осідає на серці рваному 

Цвіт акації згірклим осадом... 

Коли вересень йде туманами, 

Тоді згадуєш травень з осудом. 



Лубни, 2009

Каранда Галина цікавиться

  • Каранда ГалинаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.09.2011 16:42  Автор Невідомий 

І серце рване... Та тільки не акація цвіла, а паморозь зими, що запізнилась, залишила там не один болючий слід, що приховала їх пожовклим листям боса осінь...

 30.09.2011 14:41  Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл 

Щось їх вічно не дочекєшся...

 28.09.2011 19:35  Тетяна Чорновіл => © 

Та ще й хлопці обізвуться! :))))

 28.09.2011 19:33  © ... 

дякую! я знала, що дівчата мене зрозуміють...

 28.09.2011 19:30  Тетяна Чорновіл => © 

Гарно! Оригінальні вислови...

 28.09.2011 18:03  Оля Стасюк 

Чарівно.