Річниці спогадів
Це близько – кавальчик по кроку,
Бастилія ночі впаде.
Весь світ обімлів, а серденько потроху
Стежину під ноги кладе.
Лишилося крихти зібрати,
Всі силоньки звести в кулак.
Дверима щоб грюкнути, вийшовши з хати,
Хай вигукнуть всі – от дивак!!!
Хотілося б! Дай це зробити!
Дай Господи світлі ті дні!
Щоб друзів присутністю гордо позлити,
Їх пельки побачити злі.
Тривогою плинуть десь дзвони,
На зустріч знов кличуть сумну.
Чому лиш річниці й чиїсь похорони
Нас зводять в світлицю одну.
