Метелик
Годинник скимлить – пробудись,
Та спрага хоче спати..,
Летіти в снах в спізнілу вись,
Там марево дістати:
Пустельних втрачених джерел
Ковток небесний волі,
Поміж майбутніх чорних стел
Із фарсом плести долі
Нові й нові… Одна вона,
Та й та спить – байдикує.
Спустошена і чарівна,
Така, що ризикує!!!