02.10.2011 22:42

-

248

1 | 1

 © Каранда Галина

Під сонет

з рубрики / циклу «про життя»

Усі самотні ми у цьому світі:  

То він великий, то тісний для нас. 

Навчаються чомусь лиш тільки діти, 

Дорослі розумнішають не враз 

То мода на розв’язність, то на скромність 

І так і так комусь не догодиш, 

Та не буває моди в нас на совість, -  

Хороший лиш тоді ти, коли спиш. 

Бояться один одного боятись 

Усі оті, що мріють про любов, 

За ширмою довіри заховатись 

І тихо пити з найрідніших кров. 

…Тому й не цінували те, що мали, 

Що ми собі життя не вибирали… 

7.02.2009