Мрія кожного танкіста
Так безліч красок в гаражі,
Яку ж собі придбати?
Іскру чи шелест, чи то ірбіс,
Щоб мала захищати.
Та мабуть буду на своїй,
Ганяти на саванні,
Поки розраби не введуть,
Ще красочку останню.
Щоби було у ній усе:
Від ізі сорок і фріза,
Від ріка й грома шістдесят,
Полтинник від твінса.
Від шафта й смоки теж полтинну,
А вогнемет не рулить.
Бо як введуть за неї ціну,
Ніякий чорт не купить.
Щоби прозора, як сльоза,
Не видавала масті.
Тоді я буду, як гроза,
Хоч навіть і на васпі.
Так хочеться таку собі,
Хоч це лиш тільки мрії.
А якщо ж буде – тисяч сто,
Все ж оправда надії.