Спокуса жити - чи не найсильніша??
Летиш угору, падаєш, встаєш.
І навіть коли кожна мить ще гірша
Бажання жити у собі знайдеш.
Спіткнувшись, упадеш ти на коліна,
Від болю будеш сльози проливать.
Тоді побачиш як цвіте калина
І будеш її щастя проклинать.
Дійдеш до прірви, що чужий відкриє світ,
Позбавлений тепла, любові, ласки.
Тоді, відчувши як тече по спині піт,
Відступиш крок назад від злої пастки.
Захочеш жити, дихати, кохати,
Дивитись кожен день на сонця схід.
Захочеш у житті своєму мати
Розплавлений коханням чистий лід.
