з рубрики / циклу «ТАК ЛИЧАТЬ ОЧІ, СПОВНЕНІ КОХАННЯ»
Іще не згас вогонь п`янких бажань,
Судома струмом розпинає плоть
Тих двох, що перейшли тендітну грань,
Не в силах почуття свої збороть.
Туманні очі, в подиху надрив
І серце птахом молиться у вись.
Останній зойк перста перехрестив
Й тіла в екстазі талами сплелись.
Цілунками роз’ятрені уста,
У посмішці розтанули благій…
Хай зачекають села і міста,
Доки любов скінчить таночок свій.
