Вербовий плач
з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»
В холодів чутті
В річковій воді
Полоскали сумно верби
Коси золоті.
Не хотіли сну,
Кликали весну
В теплих думах шелестіли
Літа суть рясну.
Вітерець війнув,
Між гілок зітхнув,
Сум осінніх сліз вербових
З листячка змахнув:
– Швидко час мина,
Прийде ще весна,
Знов повернеться зелена
Юність запашна.
В вітрові казки
Вірили листки,
Тільки плакали за літом
Верби край ріки.
У зими чутті,
Мов у каятті
Полоскали в днях осінніх
Коси золоті…
