20.10.2011 19:24
-
828
    
  2 | 2  
 © Оля Стасюк

Якби була ж я річка

Якби була ж я річка

з рубрики / циклу «Перші болючі почуття»

Якби ж була я річка, 

А ти струмок, 

Я стишила б свій хід, 

І ти – свій крок... 

Я б сипала у синь 

Волошок дзвін, 

А ти сміявся б в світлі 

Георгін. 

Потік стрімкий мене б відводив  

В даль, 

Де відгоміли б  

Роси і печаль. 

Я б щастям тихо сипала 

У синь, 

І поглинала нову  

Далечінь... 

Якби ж була я річка, 

А ти струмок, 

Прискорила б я знову 

Хлюпіт-крок, 

Якби ж ти в блиску неба, 

Мов слюди, 

Відплив від мене 

Раз і назавжди! 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 22.10.2011 13:22  © ... => Тетяна Чорновіл 

Просто трохи дістала...

 21.10.2011 17:40  Тетяна Чорновіл => © 

Алгебра у той день відпочивала! :))))

 21.10.2011 17:27  © ... 

Спасибі! Спробую щось новеньке! Просто це - найбільш улюблені мої образи...

 21.10.2011 17:26  © ... 

 21.10.2011 17:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Чесно - на алгебрі...

 21.10.2011 15:10  Тетяна Чорновіл => © 

Мабуть, на уроці географії писався вірш...

 20.10.2011 19:41  Каранда Галина 

Олю! кожен окремо твої вірші просто чудові, я згодна, і визнаю твій талант. але перестань експлуатувати ВОЛОШКИ і СИНЬ. це кидається в очі! спробуй себе в різних стилях, попародуй інших, особливо  авангардистів.


просто для того, щоб трохи оновити образ.


можеш на мене памфлета скласти, головне, -  без сині, волошок і мустангів))))))))

 20.10.2011 19:33  Каранда Галина => Тарас Іванів 

так хто ж Вам не дає, жінка ж під боком!

 20.10.2011 19:31  Тарас Іванів 

Так ніжно, ніжно, що аж захотілось жінку пригорнути...