з рубрики / циклу «Я БЕЗЗУПИННО ГОВОРИВ»
Зав`язнули години у меду
Розпачливо-даремного чекання,
Та все одно на тебе мила жду,
Вдивляючись у вітражі світання.
Не раз долав я цю пекельну путь
І ревнощів плекав холодну воду.
Заплутався у чім кохання суть,
Де східна сторона, а де заходу.
І вже не знаю, ліпше що мені,
Жадать побачень, а чи буть з тобою…
Стлівати в упованні як в огні,
Чи завитки голубити рукою?
