23.10.2011 16:37

-

333

4 | 4

 © Тетяна Чорновіл

Я ВАМ НЕСЛА

з рубрики / циклу «ПСИХОЛОГІЧНЕ»

Я вам несла й не донесла 

Надбите серце. 

Хто ж це знічев‘я хлюпнув зла 

В моє відерце? 

Від вас я не по воду йду, 

А за водою. 

Не знаю, що я там знайду 

Між пустотою… 

Так! Ви праві, душа моя – 

Дешеві стразки. 

Чого могла діждатись я 

Від фальшу казки? 

Життя – захоплююча гра, 

Так мило гратись! 

Програв хтось – дурник він! Пора 

Гуртом сміятись. 

Надбите серце ще тремке, 

Не смійтесь, люди, 

Бо, може статися, таке 

І з вами буде. 

Щасливі миті, як вино, 

Нечесно пите… 

Чом ниє серце? Таж воно 

Давно надбите!