04.11.2011 10:48

6 | 6

Милувалося дівча...

з рубрики / циклу «Хто крайній по щастя?»

Олі

Милувалося дівча

Зорями.

І ділилось з вітерцем

Болями.

Вечір тихо шелестів

Листячком,

Місяць сльози витирав

Нищечком.

Ой, даремно ти сумуєш,

Дівчинонько.

Ти у серці збережи

Цю годиноньку.

На стежину цю не раз

Ще повернешся,

По розраду до зорі

Знову звернешся.

Твої сумніви росли,

Більшали

Обізвалася душа

Віршами

Тріпотіло в серці щирім

Кохання,

У рядки просилось тихе

Благання.

Милувалося дівча

Зорями.

І ділилось з вітерцем

Болями.

Вечір тихо шелестів

Листячком,

А дитинство вже втекло…

Нищечком.

3.11.11

Візьміть участь в обговоренні

04.11.2013 22:15 Марія Новогроцька => ©

Пісенно. Люблю ваші вірші)

04.11.2012 20:43 Лідія Яр => ©

Дісно як пісня. дуже класно

04.11.2012 15:09 Тетяна Чорновіл => ©

Гарний вірш! Як пісня! :))

04.11.2011 18:46 © ... => Оля Стасюк

думай! треба! але пам"ятай, що це на все життя!

04.11.2011 18:44 Оля Стасюк => Тетяна Чорновіл

А фея у синій сукні на фоні сакури одна.... Не думаю, що придумаю щось путнє .От на що, а на корисне фангтазія закінчується!

04.11.2011 18:44 Тетяна Чорновіл

Напиши - Оля повелительниця муз! :))

04.11.2011 18:43 Тетяна Чорновіл => Оля Стасюк

Навіть на порталі є: Оленька, Олічка, Оля (ти), оля (з малої) і три Олі з прізвищами

04.11.2011 18:41 Оля Стасюк

Якщо потрібно, в коментарях можу написати призвіще... Якщо це потрібно.

04.11.2011 18:40 Оля Стасюк

Подивимось...

Музику послухайте! Дуже гарна!

Оля! це той випадок, коли треба послухати старших. я думаю, що писати ти не перестанеш. Можливо, у тебе є майбутнє в літературі. і тоді тобі просто необхідно ідентифікуватись. хай буде Оля. але якась. не обов"язково розкриватись, придумай щось яскраве. Порадься з мамою, з Щасливим врешті-решт.

04.11.2011 18:29 Оля Стасюк

Думала... НЕ буду змінювати. Буду загадковою Олею, яких тільки в нас в школі більше 1оо:)))))))))

04.11.2011 18:28 Оля Стасюк

та не перебільшуй!)

ти над псевдонімом думала?

Скажу,що неперевершено!

дякую! мрія завжди знайдеться, і по висоті їх марно міряти. правда, іноді досягнеш і думаєш : а вона ж зовсім не така, як я її собі намріяла...

а що Оля скаже?

04.11.2011 14:04 Тарас Іванів

Я колись думав, що мрії всі збуваються, і потім дуже сумно жити, а виявляється, що все життя - мрія. Правда, в кожного різних висот ...

04.11.2011 13:12 Ірина Затинейко-Михалевич

віршована ніжність...

Гарно!



+++ +++ Зберегти, як скаргу

Візьміть участь в обговоренні

Виберіть розділ