Приходить зима
з рубрики / циклу «Зима морозна»
Тепло зими розтоплює пейзаж.
Здавалось, - тільки літо проминуло,
А вже холодний диво-вернісаж
Стирає все, що почуттями було.
І, все ж, іще (чи вже) не стільки літ
Летіли в ті незвідані висоти.
Хай поки, ще не вмитий, ніжний цвіт
Казок Різдва візьме найвищі ноти.
Закрутять дивно ярмарки усе,
Ввірвуться мрії сонцем ніжним в храми,
І в пам’яті Дитяточко мале
Тихенько мовить до Марії «Мамо...».
Зів’ється в небо ангелочків сонм,
І Новий рік ввірветься дзвоном зимним.
Все, як завжди. Лише чарівний сон
Вкінці буде знов небувалим, дивним...
І снитиметься, певне, небокрай,
І більше сну такого вже не буде -
Прийде весна, знов сяятиме гай...
Та схаменіться! Ще листопад, люди!
