На зустріч кулі
На зустріч кулі. Мить. Це буде швидко. Невелика відстань.
Шматок металу, лиш метал і більш нічого.
Жахливий біль пройде по тілу. Бризне кров.
Її потік ледь теплий, цівкою тектиме.
Холод…
"Пити! Води! Благаю, дайте пити!"
А потім згасне погляд, змовкнуть губи.
Все - відмучився... Кінець.
Можливо буде зовсім і не так.
Можливо все миттєво буде:
Постріл - впав.
Пішов з життя.
Та вірю, то лиш тіло згинуло не більше.
Її ж бо, душу, не убить. Вона безсмертна, вічна.
А вічне незнищенне.
Южноукраинск, ноябрь 2011
