Один лиш раз
Один лиш раз скажу тобі "люблю",
І шепотом, щоб так не було чутно.
Скажу - "тобою я живу",
Сама в собі, не превселюдно.
Ти більш ніколи не почуєш слів,
Які душа моя говорить.
Ніколи й не побачиш сліз,
Яких кохання моє зронить.
Мабуть дарма усе це я пишу,
Але в рядка я висловити можу,
Все те, чим зараз я живу,
Усе, що я найбільше хочу.
Із болем я скажу тобі "іди"...
Усьому світу тихим криком.
Прошу, кохання, відпусти,
Не будь для мене більш магнітом...
