Аліна Голик Печально так, коли зітхає осінь…
Печально так, коли зітхає осінь
І пригорщі дощу кида сльозливі,
Закінчилась любов - небесна просинь...
А все ж з тобою ми були щасливі!
І дивно спам`ятать оте торішнє,
І запах осені минувшої зів`ялий -
Твій образ закарбований і грішний,
Мій погляд необдумано зухвалий.
Тут невдоволено насуплюється небо,
А там привітно золотились трави.
Ця осінь нам чужа - жалю не треба,
Любов вже не моя, її украли.
14.09.2013 13:02 Зельд => © |
 Гарно. Сподобався вірш. |
14.09.2013 13:02 Зельд => © |
Гарно. Сподобався вірш. |
13.09.2013 05:05 Деркач Олександр |
 Гарно...треба заяву написати, прикмети, фоторобот...може знайдуть... |
12.09.2013 14:58 Тетяна Чорновіл => © |
 Чудово про сумне. Сподобався вірш! |
12.09.2013 14:18 Дебелий Леонід Семенович... => © |
 Вже писав: подобаються Ваші вірші! Течія слів і думок захоплює. Успіхів! |
12.09.2013 13:28 Дон Бікоз |
 Вірю що трави ще не раз зазолотіються у вашім серці, при будь-якій погоді. |
12.09.2013 12:25 Мальва СВІТАНКОВА |
|
12.09.2013 12:10 Володимир Пірнач => © |
 Дуже сильно оце: |
12.09.2013 00:05 Світлана Рачинська => © |
 А скільки весен ще буде......!!!!!))))))))))) |
.gif "{#}")
дуже сподобалось..... **Твій образ закарбований і грішний, Мій погляд необдумано зухвалий.** ОСОБЛИВО! ЧУДОВО!