Я піддаюсь… Я підкоряюсь
Доманіцькому С.О.
Я відчуваю на своєму тілі
Твої уста і дотик твоїх рук.
В очах – ще досі погляди мрійливі,
Я чую шепіт – милий серцю звук.
Я піддаюсь тобі, я підкоряюсь,
Скажи мені, невже тебе люблю?
Чому ж раніше ми не зустрічались?
Я знаю, що тобою вже живу.
Дні пролетять… Здається, що далеко
До зустрічі з тобою… Я ловлю
Себе на думці знов, що надто легко
Із серденька свого не відпущу.
м. Кам’янець-Подільський, 3.09.2009