* * *
Доманіцькому С.О.
Я стою на пероні,
Чути стукіт коліс.
У четвертім вагоні
Тебе поїзд привіз.
Знову блискає в небі,
Та немає дощу.
Я підбігла до тебе
І від щастя кричу.
Твої теплі обійми,
Дике сяйво в очах.
Кожну ніч, милий, тільки
Ти приходив так в снах.
Я тебе так чекала
Й не пускала сльозу –
Я ж тобі обіцяла
Не плекати журбу.
Я щаслива, коханий,
Що рука знов в руці.
Зорі линуть за нами
Десь у іншім кінці.
м.Кам’янець-Подільський, 25.05.2009