Якось я грала в Тишині…
Якось я грала в Тишині…
Ще трохи, й фонд увесь мені.
За синіх – там одні сержанти,
Та й у моїх, слабенькі танки.
Тож я тримала перше місце,
Флагів таскала, чим побільше.
Набила опиту багато,
І швидко стала вигравати.
Лишалось до кінця ще трішки,
Та враз, зайшли майстри грабіжки,
Марші на мамонтах з фрізами,
Й швиденько лізуть за флагами.
Куди ж діватись… ці донати,
Нас стали дружно нагибати.
Вмить нуби з бою повтікали.
Бо маршали усіх злякали.
Я ж гілку нари почепила,
Та проти мене така сила…
Марші флаги перетягали,
І фонд чималий, все забрали.
А в мене вся скінчилась нара,
І цілий день увесь просрала.