17.09.2014 08:59
for all
185 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Якобчук Павло

Якось...

Якось... З гумором про наболіле

Якось "друга"** я зустрів, краще б не стрічати, 

Приодягнутий і ситий, гордий та пихатий.

Запросив до столу він, у якусь кав’ярню, 

Я відмовить не зумів, нібито не чемно.

Сіли разом за столом пішли теревені:

"Що ти? Де ти? Справи як? – став мене питати.

Я коротко відповів, і замовив каву, 

Трохи згодом заплатив і став попивати.

Він розмову далі вів з великим завзятям, -

"Працював я у Росії з минулого літа

Бо у мене діти є і славна кобіта."

Після цього слова я вже слухав уважно, 

Що ж він скаже, думаю, "людинка продажна".

"Ось вернувся заробив, та ще малувато, 

Жилось добре, їлось смачно і комфортно спалось.

Доки генерала помешкання в небо піднімалось.

Усе було по закону, візу зміг придбати, 

Щоб без проблем особливих можна працювати."

Запитав: "Чом не вернувся, коли "Кача" грала?"

Він від мене відмахнувся салом напихався.

"А на Сході як стріляли, що робив ти "друже"?"**

Він плаксиво подививсь і заскімлив дуже:

""В мене целая біда кінула мене жена, 

Вигнала із хати, що маю діяти?..

Трохи згодом я вже взнав -

Старший син пішов в "Донбас" щоб обороняти.

Потім так йому сказав: "Не в копійці проща.

Доки ти в Москві служив, гнув холопську спину, 

Люд тут волю заслужив, дякуй Богу й сину.

Бо ж у нього є душа вона українська.

Я пішов а він лишився "Раду"* допивати, 

Не дай Боже Вам таких "товаришів"** мати.

Думав вийде з цього жарт, знову не виходить, 

Привид комунізму в "українцях" бродить.



м. Рівне, 17.09.2014

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 17.09.2014 12:22  Олена Вишн... => © 

прикро, що не рідкість таке в наш час... 

 17.09.2014 10:59  Світлана Р... => © 

Да... Що ж тут скажеш? Багато їх - таких. (( Прикро. Дуже прикро. 

 17.09.2014 10:13  Тетяна Бел... => © 

зоопарк, одним словом. їх тільки і тримати за ґратами!  

 17.09.2014 10:10  © ... => Тетяна Белімова 

Дякую. Ніби якісь круки, а може і мамонти. 

 17.09.2014 10:09  © ... => ГАННА КОНАЗЮК 

Їх зовсім не мало навіть багато.Прикро. 

 17.09.2014 09:35  Тетяна Бел... => © 

Я тебе розумію, може, як ніхто! Бо ось те саме навколо бачу. На жаль. Повернулася зі Львова на такому піднесенні, а вчора почула на батьківських зборах у садку, що маємо збирати всією групою 10 тис. гривень на покриття для майданчику дитячого біля садка. Люди геть подуріли! Правлять бал під час чуми і забувають, скільки наших братів щодня вмирають героями на сході, як зловтішно описує тут поет-мамонтов (ще не всі мамонти вимерли у льодяниковий період - деякі живуть і досі із замороженими серцями).

Розумію і поділяю. 

 17.09.2014 09:18  ГАННА КОНА... => © 

Так, таких "друзяк" є чимало, на жаль...