Святовир

Перепиніть!!! Підставте ногу!!!

Не даймо Рокові втекти…

Мороз пекучий стле дорогу –

Над ріки засклені мости,

Над океаном, полюсами… –

Старого сили розтеклись…

Летять, мов вибух, білі сани,

Зухвалим сміхом, як колись,

У спогади чудес дитячі

Вдягли святкову одежінь,

А мрії сплетені – незрячі,

Піднявши, вирами прозрінь,

Хитросплетіння з Новим Роком

Вивістрять променем в світи…

Почезлий рік, з новим потоком,

Всіх зблизив в святовир мети!!!

Візьміть участь в обговоренні

17.12.2012 17:56 Тетяна Чорновіл => ©

Справді, не перепинити....

17.12.2012 12:25 Ірина Затинейко-Михалевич

читаючи зараз минулорічні поезії, п. Тараса...вражаюся...наскільки людина писала передчуттями...

12.07.2012 20:50 Оля Стасюк

19.12.2011 15:02 Сашко Новік

Класно

18.12.2011 14:39 Оля Стасюк

Гарний вірш... Та чому мрії незрячі?))))))) Я он Пані Тетяну мрією-сосонкою назвала...

17.12.2011 22:06 Каранда Галина => ©

згодна! класно!

{#} Ще краще!!!!!!

Ні так, ні так. А воно мене пекло!!! Дякую)))

Дуже гарно!!!
Летять, мов вибух світлий, сани, - виправте і буде ще краще!!! :))))
Так тримати!

І почезлий обрій тобі життя відслонить позакрай.

знайшла у Стуса! та Ви мовознавець!)

Пане Тарасе! конкурс Вам явно на користь! дуже гарно! та, як завжди, оригінально: підніжку рокові!))))

Почезлий - ?

Візьміть участь в обговоренні